Близько 98 % всієї діяльності навчального закладу
становить робота вчителя й учнів на уроці. І про що б ми не
говорили щодо освіти, а в кінцевому підсумку якість її зводиться до ефективності уроку. Саме тому
якість роботи школи має визначатися вдосконаленням усього
процесу навчання та виховання на уроці і
відповідно, спільною роботою всіх його учасників і в першу чергу
– через учнів, учителів, адміністрацію.
Урок – життєдайне джерело найважливішої управлінської інформації.
Сьогодні існують різноманітні думки щодо
потреби відвідувати уроки у вчителів та щодо кількості цих відвідувань. Навіть зараз існує немало керівників, які проблемі
відвідування уроків не приділяють належної уваги
або й зовсім відсунули її на другий план. Достатньо образно про такого керівника
писав В. Сухомлинський у “Розмові
з молодим директором школи”:“Такого
керівника можна порівняти з людиною,
яка з’явилася на роботу із зав’язаними
очима і блукає, як у темряві: щось чує,
але нічого не бачить, не знає, не розуміє”.
Як на мене, то дискутувати на тему “Чи потрібно відвідувати уроки у вчителів?” немає
ніякої потреби. Адже
тільки відвідуючи й
аналізуючи уроки, можна простежити, як виражається, розкривається інтелектуальне життя педагога, та пізнати своїх
учнів, що є необхідною
умовою управлінської
діяльності.
Відвідування уроків не визначається тільки кількістю. Головне – це результативність. Важливо, щоб
відвідування та аналіз приносили користь учителю, учням, а для цього керівник має побачити на
уроці головне, найважливіше, що якісно характеризує хід педагогічного процесу.
В управлінні школою існують різноманітні підходи до проблеми відвідування й аналізу
уроку. Про це переконливо засвідчує різноманітність пам’яток, схем з аналізу уроку, розроблених
різними авторами.
Але яку б схему спостереження та аналізу уроку не використовував керівник, результат відвідування
в переважній більшості визначається вмінням його дати
правильну, об’єктивну оцінку уроку. Це непроста і нелегка справа. Після уроку за один стіл сідають двоє
професіоналів, які мають відповідну педагогічну освіту, і ведуть розмову про його результативність. А в
кінцевому підсумку результат їхньої розмови покаже, чи захоче вчитель, щоб керівник ішов до
нього ще на уроки. Якщо після уроку на запитання вчителя: “Що ви скажете про мій урок?”, керівник відповість: “У вас все добре”
або “Мені сподобалось”, то зрозуміло, що такого відвідування вчитель не буде бажати. Він хоче
почути оцінку результативності своєї діяльності на уроці, нібито побачити свій урок зі
сторони, а директор має виявити досягнення педагога в організації
навчально-виховної роботи, зробити їх надбанням
всього колективу, а в разі потреби надати необхідну практичну допомогу.
В аналізі уроку головним має бути
його результативність, яка визначається ступенем близькості досягнутого результату до запланованого. Тому при аналізі основну увагу слід акцентувати на тому, в якій мірі вчитель домігся сформованості тієї
якості знань, умінь і навичок, яка
властива змісту та типу уроку.