Методична палітра

Близько 98 % всієї діяльності навчального закладу становить робота вчителя й учнів на уроці. І про що б ми не говорили що­до освіти, а в кінцевому підсум­ку якість її зводиться до ефек­тивності уроку. Саме тому якість роботи школи має визначатися вдосконаленням усього процесу навчання та виховання на уроці і відповідно, спільною роботою всіх його учасників і в першу чер­гу –  через учнів, учителів, адмі­ністрацію.
Урок життєдайне джерело найважливішої управлінської ін­формації.
Сьогодні існують різноманітні думки щодо потреби відвідувати уроки у вчителів та щодо кількос­ті цих відвідувань. Навіть зараз існує немало керівників, які про­блемі відвідування уроків не при­діляють належної уваги або й зо­всім відсунули її на другий план. Достатньо образно про такого ке­рівника писав В. Сухомлинський у “Розмові з молодим директором школи”:“Такого керівника мож­на порівняти з людиною, яка з’я­вилася на роботу із зав’язаними очима і блукає, як у темряві: щось чує, але нічого не бачить, не знає, не розуміє”.
       Як на мене, то дискутувати на тему “Чи потрібно відвідувати уроки у вчителів?” немає ніякої потреби. Адже тільки відвідуючи й аналізуючи уроки, можна про­стежити, як виражається, розкри­вається інтелектуальне життя пе­дагога, та пізнати своїх учнів, що є необхідною умовою управлін­ської діяльності.
Відвідування уроків не ви­значається тільки кількістю. Го­ловне це результативність. Важливо, щоб відвідування та аналіз приносили користь учи­телю, учням, а для цього керів­ник має побачити на уроці голо­вне, найважливіше, що якісно характеризує хід педагогічного процесу.
В управлінні школою існують різноманітні підходи до проблеми відвідування й аналізу уроку. Про це переконливо засвідчує різно­манітність пам’яток, схем з ана­лізу уроку, розроблених різними авторами.
     Але яку б схему спостере­ження та аналізу уроку не вико­ристовував керівник, результат відвідування в переважній біль­шості визначається вмінням йо­го дати правильну, об’єктивну оцінку уроку. Це непроста і не­легка справа. Після уроку за один стіл сідають двоє професіоналів, які мають відповідну педагогічну освіту, і ведуть розмову про його результативність. А в кінцевому підсумку результат їхньої роз­мови покаже, чи захоче вчитель, щоб керівник ішов до нього ще на уроки. Якщо після уроку на за­питання вчителя: “Що ви скажете  про мій урок?”, керівник відпо­вість: “У вас все добре” або “Ме­ні сподобалось”, то зрозуміло, що такого відвідування вчитель не буде бажати. Він хоче почу­ти оцінку результативності своєї діяльності на уроці, нібито поба­чити свій урок зі сторони, а ди­ректор має виявити досягнення педагога в організації навчально-виховної роботи, зробити їх над­банням всього колективу, а в разі потреби надати необхідну прак­тичну допомогу.


В аналізі уроку головним має бути його результативність, яка визначається ступенем близькості досягнутого результату до запла­нованого. Тому при аналізі осно­вну увагу слід акцентувати на то­му, в якій мірі вчитель домігся сформованості тієї якості знань, умінь і навичок, яка властива зміс­ту та типу уроку.